У багатьох містах є місця, в яких перебувають діти, які не знають, що таке домашнє тепло, мамина посмішка і татова сильна рука.
Не обов'язково, що у цих дітей немає батьків. Просто так вийшло, що цих дітей не захотіли. Віддали на піклування держави. Коли відвідуєш таких дітей, розумієш, що вони реально сюди прийшли із конкретною долею для нас. Це наші вчителі, які викладають уроки добра і щедрості, що виходить не тільки з гаманця, а й з наших сердець.
У Полтаві є дитячий тубдиспансер. Там багато покинутих дітей. До них можна прийти і пограти з ними, поспівати і повеселитися, принести кожному по апельсину. І це буде карма +
