В цьому житті у кожного свій бій. Дорослі б'ються за незалежність, а деякі діти за життя. Але всіх об'єднує одне. Хочеться, щоб не було війни і щоб діти був здорові.
От і вирішили простягнути на зустріч один одному свої долоньки поранені бійці їз Київського військового госпіталю та онкохворі дітки.
Вирішили просто підтримати один одного. І це спрацювало! Діти були щасливі і тут же вирішили продовжити естафету. Дитячий відбиток долоньок ліг на відбиток долоні бійця.
І ще діти написали всім, хто сьогодні лікується від поранень, побажання. Листівки сподобалися всім і найголовніше, піднявся у всіх настрій. А це сьогодні найважливіше для якнайшвидшого одужання.