 |
Ольга Матюшок, зав. дитячим відділенням київського онкодиспансеру, Україна «Те, чим займається Рівіль і співробітники фонду«Сильні Духом», я маю на увазі казкотерапію і арт-терапию, так от, вона цим гірше ніколи не зробить. Тому для неї завжди відкриті двері в наше відділення. Мета нетрадиційної медицини – допомагати, правильно? Так от, вона якраз і займається тим, що допомагає нашим дітям. Це складно оцінити з медичної точки зору, чесно кажучи. Тобто, це не можна виміряти ніякими лінійками, і на УЗД не побачиш. Хоча, побічно, якщо у дитини гарний настрій, вона може грати, їсти краще, – то й аналіз крові буде кращим» (з інтерв'ю телеканалу «УТН», грудень 2007р.) |
 |
Ольга Сумська, заслужена актриса України «Від щирого серця бажаю, шановна Рівіль, величезного бажання жити і творити. Як говорив великий Ромен Ролан: «Творити – означає вбити смерть». Успіхів Вам, процвітання і здоров'я!» (з виступу на нагородженні «Гордість України-2006») |
 |
Александр Швец, главный редактор газеты "Факты", Украина «Скажу одно, если человек хочет делать добро, то никто не сможет остановить это добро. Ривиль сумела преодолеть болезнь, для того, что бы вернуться к своим детям и к детям чужим, которые нуждаются в ее помощи. Спасибо большое!» (из выступления на награждении "Гордость Украины - 2006") |
 |
Ольга Герасимʼюк, депутат ВРУ, телеведуча ток-шоу «Без Табу» «Ви показуєте не на словах і не на папері свої справи. У вас реальна робота в лікарнях і з дітьми, від яких відмовилася медицина .... Діти, які зіткнулися з Рівіль Кофман і з її фондом «Сильні Духом» стали дійсно сильними духом. Не дарма фонд названий так – на честь тих, хто перемагає страшні хвороби.... Ви робите чудеса і це дуже добре. Мене ось навчили входити в «завтрашній день» з вірою в хороше. Хай буде так!» (з матеріалів телепередачі «Без Табу» , телеканал «1 +1», Україна) |
 |
Світлана Донська, завідуюча Центром дитячої онкології та гематології Національної дитячої лікарні «ОХМАТДИТ», Київ, Україна
«...Потрібно зрозуміти одне. Якщо комбінувати традиційні методи лікування і допомагати психосоматичними методами діяльності, то це посилює дію основних методів лікування. У цьому сенс. Саме цим і займається Рівіль і її фонд....» (з інтерв'ю телеканалу «Україна », 12.01.2008 р.) |
 |
Ігор Щепотін, головний онколог України, директор Українського Національного Інституту Раку, професор
«Я дуже багато говорив з дітьми, які колись перенесли онкологічне захворювання. І я питав у них: «Яка сама основна проблема, що було найтяжче в процесі лікування ?» Я очікував почути, що найтяжче було – це оперативне втручання, що найтяжче – це проведення тривалих і виснажливих курсів хіміотерапії. Однак діти говорили мені, що сама основна проблема – це відчуття ізоляції від життя суспільства». (з інтерв'ю українському телеканалу «1 +1», листопад 2008 року) |
 |
Юрій Гладуш, генеральний директор української Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», Київ, Україна «Шановна пані Рівіль ! Адміністрація Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» висловлює Вам щиру подяку за активну участь у поліпшенні якості життя дітей, які перебувають на лікуванні у відділеннях лікарні, проведення казкотерапії. Ваші методики позитивно впливають на психоемоційний стан дітей і сприяють процесу одужання. З повагою і надією на подальшу співпрацю». (офіційний лист № 18 / 2 від 30.05.2011) |
 |
Юрій Павленко, екс-міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту «О, я бачу, що Ви справжня чарівниця! ... Скажіть, а можна, щоб з Вами познайомився мій син? У нього напевно є заповітне бажання! Упевнений, тепер воно обов'язково збудеться...» (з особистої зустрічі в студії телеканалу « 1 +1 » , Київ , Україна , 25.04.2009 р.) |
 |
Ірина Лисенко, Голова правління всеукраїнської Телекомпанії «Новий канал», Україна «Вельмишановна Рівіль! «Телекомпанія «Новий канал» від усього серця вітає Вас з тим, що за рішенням Громадської Ради всеукраїнської премії «Гордість країни-2006», Ви стали переможцем у номінації«Почуття обов'язку».... Ваше життя і справи є прикладом мужності, гуманності і любові до життя.... Ви даєте нам можливість пишатися тим, що ми народилися та живемо в Україні.... Шануємо і чекаємо Вас на святковій церемонії вручення премії...» (з листа 30.02.2007 від Членів Громадської Ради премії «Гордість країни») |
